- принаджувати
- —————————————————————————————прина́джуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
принаджувати
Смотреть что такое "принаджувати" в других словарях:
принаджувати — ую, уєш, недок., прина/дити, джу, диш, док., перех. 1) Викликати прихід, появу кого небудь якимсь засобом. || Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь принаду. || Бути причиною появи, скупчення кого , чого небудь у… … Український тлумачний словник
принаджувати — I = принадити (змушувати наближатися рибу, птаха, звіра, застосовуючи принаду; викликати прихід, появу когось певним способом), надити, приманювати, приманити, манити, вабити, приваблювати, привабити II ▶ див. вабити 1), вабити 2), привертати I … Словник синонімів української мови
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
перенаджувати — ую, уєш, недок., перена/дити, джу, диш, док., перех., рідко. Переманювати на свій бік, принаджувати до себе … Український тлумачний словник
пригнаджати — а/ю, а/єш, недок., діал. Те саме, що принаджувати … Український тлумачний словник
прикликати — I прикл икати див. прикликати. II приклик ати а/ю, а/єш і діал. прикли/кувати, ую, уєш, недок., прикли/кати, и/чу, и/чеш, док., перех. 1) Запрошувати кудись або вимагати з явитися. || Жестом, голосом просити або вимагати підійти; підкликати. ||… … Український тлумачний словник
принаджування — я, с. Дія за знач. принаджувати … Український тлумачний словник
принадити — див. принаджувати … Український тлумачний словник
спокушати — а/ю, а/єш і рідко споку/шувати, ую, уєш, недок., спокуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Викликати сильне бажання мати що небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати. || Бути принадним, спокусливим. || Викликати… … Український тлумачний словник
заманювати — заманити (приваблюючи чимось, спонукати до чого н.), занаджувати, занадити, зваблювати, звабити, принаджувати, принадити, уманювати, уманити … Словник синонімів української мови
